Публікаційна активність в авторитетних міжнародних виданнях є невіддільною частиною діяльності сучасного закладу вищої освіти. Нещодавно ректор КДПУ, доктор філософських наук, професор Я. В. Шрамко дав інтерв’ю для видання Studia Humana – журналу, який видається Університетом інформаційних технологій та менеджменту в місті Жешув (Польща) і публікує наукові результати з питань методології гуманітарних і суспільних наук.

Темою розмови з очільником Криворізького педагогічного стали питання філософії та логіки за часів війни. Інтерв’юєром виступив відповідальний редактор Studia Humana Ендрю Шуманн, серед наукових інтересів якого важливе місце посідають логіка та філософія науки. Я. В. Шрамко розповів про виклики, що постали перед Криворізьким педагогічним після 24 лютого 2022 року, окреслив виклики організації освітнього процесу та наукової роботи університету в умовах воєнного стану.

«З перших днів війни в нашому місті та університеті панував настрій чинити рішучий спротив ворогу. Головним завданням Криворізького педагогічного, як закладу вищої освіти, було збереження належного рівня загальної організації нашої діяльності. Студенти й працівники мали відчувати, що університет є їх надійною опорою. Крім цього, ми прагнули робити свій внесок у боротьбу із загарбниками. Передові загони росіян у березні 2022 року підійшли дуже близько до Кривого Рогу, тож важливо було не допустити паніки. Ми організували волонтерський центр на базі університету, де студенти й працівники разом з іншими криворіжцями працювали задля забезпечення низки нагальних потреб захисників нашого міста. Одночасно тривав і освітній процес, звісно, в дистанційному форматі. Нам було непросто – як і зараз, в умовах постійної загрози обстрілів і ракетних атак. Але ми зберегли найголовніше: нашу віру в Перемогу, переважну більшість викладачів та інших працівників, наших студентів, магістрантів та аспірантів. І ми продовжуємо працювати задля української освіти й науки», – підкреслив Ярослав Владиславович.

Ректор КДПУ висловив вдячність міжнародній науковій спільноті за вагому підтримку академічного товариства нашої країни, підкреслив внесок колег з Німеччини та Польщі, розповів про листування зі знайомими й незнайомими філософами та логіками, які пропонували допомогу з різних країн світу. Важливим практичним втіленням цієї підтримки став міжнародний фандрейзинговий захід – онлайн-конференція «Logic4Peace», до організації якої долучилися вісімнадцять поважних європейських наукових установ і асоціацій.

«Після початку повномасштабного вторгнення діяльність філософського наукового співтовариства України не тільки не зупинилася, але й пожвавилася. І це не дивно: адже для філософії природньо й необхідно реагувати на гострі проблеми сьогодення, щоб осмислити їх та запропонувати певні варіанти виходу зі складних життєвих ситуацій, в яких опиняються людина та суспільство. Зокрема, аби зрозуміти, як в ХХІ столітті стала можливою теперішня ситуація, важливо досліджувати особливості розвитку тоталітарних суспільств, таких як росія, яка фактично перетворилась на державу фашистського типу», – переконаний проф. Я. В. Шрамко.

Про пожвавлення контактів між українськими філософами та їх зарубіжними колегами свідчить значна кількість міжнародних конференцій, які проводять у режимі онлайн. Ярослав Владиславович навів один із прикладів плідної взаємодії під час такого спільного наукового заходу: у вересні 2022 року десятеро українських науковців приєдналися до учасників XI Міжнародного конгресу «Philosophy and the Public» («Філософія та громадськість») у Гумбольдтському університеті Берліна. Разом із німецькими колегами вони долучилися до тематичного колоквіуму в межах цієї події, який було присвячено війні в Україні. Наукова співпраця учасників конгресу продовжилася під час роботи онлайн-семінару «Ethics of the Ukraine War» («Етика війни в Україні»), що тривав з 16 по 17 лютого 2023 року; згодом на основі цих напрацювань було започатковано постійно діючий міжнародний філософський семінар. «Така взаємодія є дуже важливою для українських філософів: завдяки їй ми відчуваємо наш зв’язок зі світовою цивілізацією, нашу спроможність зробити свій внесок до її розвитку», – зазначає ректор Криворізького педагогічного.

Ярослав Владиславович поділився роздумами щодо найбільш перспективних тенденцій розвитку аналітичної філософії, серед яких згадав експериментальну філософію та міжгалузеві наукові проблеми на перетині етики, соціальної філософії та епістемології. Такі тенденції, на думку проф. Я. В. Шрамка, є наслідком сучасного прагнення до соціальної релевантності та прикладного застосування філософії, особливо в моральній площині суспільних проблем; однак в основі філософської думки, зокрема в царині аналітичної філософії, завжди були й залишаються класичні дисципліни на кшталт метафізики, епістемології, політичної філософії. «Нині науковці знаходяться на етапі узагальнення та організації наявних знань. Переконаний, що попереду в нас нові відкриття; цілком імовірно, що вони будуть пов’язані з досягненнями у сфері штучного інтелекту, і можливо навіть, що ми нарешті знайдемо вирішення одвічної філософської проблеми взаємозв’язку свідомості й тіла людини», – підкреслив Я. В. Шрамко.

На завершення інтерв’ю ректор Криворізького педагогічного пояснив сутність одного зі своїх основних наукових інтересів – логіки слідування першого ступеня, запропонованої американським науковцем Нуелем Белнапом. Ця логіка може бути використана в комп’ютерних системах за умов, коли наявні бази даних видаються неповними та/або суперечливими. «Сподіваюся, що, разом зі співавторами, я також зміг зробити певний внесок у дослідження цього вельми цікавого феномену логіки, особливо в тій частині проблеми, що стосується взаємодії не з окремими комп’ютерними системами, а з їх мережами», – зазначив Ярослав Владиславович.